Весело всміхається травень
бо скінчилась навчання пора
і зібралась на дзвоник останній
вся весела шкільна дітвора.

Усім гарних канікул, вдалого та активного відпочинку!!!! До зустрічі у новому навчальному році!!!

Переглядом вистави лялькового театру закінчився тиждень!
Гарних  усім вихідних!

Щиро вітаємо учасників математичного конкурсу Кенгуру із хорошим початком. Успіхів у майбутньому!

У Міжнародний день вишиванки у нашому НВК відбулася ще одна радісна подія - відкриття сучасного футбольного поля зі штучним покриттям. Учні щиро раділи такому подарунку міської влади та із задоволенням відвідали урочистості.

У 2017 році учні нашого класу вперше взяли участь у Всеукраїнській народознавчій грі "Соняшник". Дітки добре постарались, отримали свій перший досвід та були нагороджені дипломами й подарунками.

Мама! Найдорожче слово в світі
Де б не був ти, що б ти не робив.
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем відданим тобі!

Любі наші матусі з Днем Матері Вас!!!

Неприступна фортеця Меджибіж — століття між богами і людьми 

Тут досі живе дух Середньовіччя… Звучать мелодії флейт і дзвіночків, з вікон панських усипалень визирають юні гетьманівни, а з центральної площі долинає брязкіт мечів і кольчуг. Дівчата у шовкових сукнях вистрибують в чудернацькому давньому танці, а за рогом ковалі вистукують на новій зброї ритми завтрашньої битви…

Ще за часів Київської Русі на цій землі стояло Межибож’є — «місто межи богами». Так насправді річку Південний Буг у ті далекі часи називали Богом, а його притоку — Божком. 

Сьогодні Меджибіж знаменитий насамперед своєю фортецею. Меджибізька фортеця — найстаріша з усіх, що є на землях Поділля. Ще у ХІІІ столітті на цьому місці існувала оборонна дерев’яна споруда із земляними валами. Та у 1241 році була знищена під час боїв княжих військ з монголо-татарами. І лише через більш, як 200 років хтось вперше згадає про вже мурований Меджибізький замок на папері.

Протягом років фортеця переходила із рук в руки. Та за всю історію Меджибожа немає жодної згадки, що вороги взяли фортецю приступом. Залога, якщо ставало надто гаряче, сама відчиняла ворота.
Від 1540 року місто стало приватною власністю. Тут запанували магнати. Спершу Синявські. Пізніше замком заволоділи Чарторийські. Господарювали у ньому і козаки, і польські військові, і турецькі солдати. У 1830-х роках фортеця стає осередком військового постою російських вояків.

Кожна доба додавала до замку щось своє, змінювала його, руйнувала, а потім знову відновлювала. У XVI столітті Меджибізький замок серйозно реконструювався. Тоді була створена система укріплень, що збереглися до нашого часу.

Різні господарі панували у замку по-різному. Хтось перебудовував споруди у бароковий стиль, хтось – у романтичний.

Вже у наші дні Меджибізька фортеця стала державним історико-культурним заповідником. Реставрація триває, та це не заважає замку жити повним життям.

12 травня відбулася екскурсійна поїздка учнів 2-В класу до смт. Меджибіж. Діти отримали море позитиву, нових знань та приємних емоцій. Інтерес до історичного минулого та архітектури  зростає!!!

За матеріалами this HTML class. Value is http://vsviti.com.ua

8 травня -День пам'яті та примирення. "НІКОЛИ ЗНОВУ"... Хотілося б, щоб ніколи... більше ніколи... Проте, сьогодні знову наш народ доводить своє право на національну гідність, знову гинуть найкращі, знову не народяться тисячі... І хочеться мовчати... Але мовчати не можна. Потрібно говорити, щодня говорити зі своїми учнями про трагедію війни. Війни не бувають хорошими  чи величними. Будь-яка війна - це тисячі скалічених душ.
Пам'ятаємо УСІХ, хто поклав своє життя за нашу землю.
Кажуть, там, де поліг у бою солдат, там проростає квітка маку. Цілі макові поля простяглися Україною.
Ми пам'ятаємо і перемагаємо.