Неприступна фортеця Меджибіж — століття між богами і людьми
Тут досі живе дух Середньовіччя… Звучать мелодії флейт і дзвіночків, з вікон панських усипалень визирають юні гетьманівни, а з центральної площі долинає брязкіт мечів і кольчуг. Дівчата у шовкових сукнях вистрибують в чудернацькому давньому танці, а за рогом ковалі вистукують на новій зброї ритми завтрашньої битви…
Ще за часів Київської Русі на цій землі стояло Межибож’є — «місто межи богами». Так насправді річку Південний Буг у ті далекі часи називали Богом, а його притоку — Божком.
Сьогодні Меджибіж знаменитий насамперед своєю фортецею. Меджибізька фортеця — найстаріша з усіх, що є на землях Поділля. Ще у ХІІІ столітті на цьому місці існувала оборонна дерев’яна споруда із земляними валами. Та у 1241 році була знищена під час боїв княжих військ з монголо-татарами. І лише через більш, як 200 років хтось вперше згадає про вже мурований Меджибізький замок на папері.
Протягом років фортеця переходила із рук в руки. Та за всю історію Меджибожа немає жодної згадки, що вороги взяли фортецю приступом. Залога, якщо ставало надто гаряче, сама відчиняла ворота.
Від 1540 року місто стало приватною власністю. Тут запанували магнати. Спершу Синявські. Пізніше замком заволоділи Чарторийські. Господарювали у ньому і козаки, і польські військові, і турецькі солдати. У 1830-х роках фортеця стає осередком військового постою російських вояків.
Кожна доба додавала до замку щось своє, змінювала його, руйнувала, а потім знову відновлювала. У XVI столітті Меджибізький замок серйозно реконструювався. Тоді була створена система укріплень, що збереглися до нашого часу.
Різні господарі панували у замку по-різному. Хтось перебудовував споруди у бароковий стиль, хтось – у романтичний.
Вже у наші дні Меджибізька фортеця стала державним історико-культурним заповідником. Реставрація триває, та це не заважає замку жити повним життям.
12 травня відбулася екскурсійна поїздка учнів 2-В класу до смт. Меджибіж. Діти отримали море позитиву, нових знань та приємних емоцій. Інтерес до історичного минулого та архітектури зростає!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар